Категорії складності віа феррат: що означає B/C на Пиві

Категорія складності віа феррати показує, наскільки важке найскладніше місце маршруту. Шкал існує кілька, і яку з них ви побачите, залежить від країни й путівника. Via Ferrata Piva має категорію B/C за шкалою Schall, якою користуються в Австрії та Словенії.
Шкала Schall: від A до E
Шкала Schall іде від A до E. Між літерами стоять проміжні категорії, як-от A/B чи B/C, для маршруту, який складніший за одну категорію, але не зовсім дотягує до наступної. Німецький альпійський союз (DAV) описує щаблі приблизно так:
- A, легко: облаштовані стежки з короткими ділянками експозиції, тобто відкритого провалля під ногами.
- B, помірно складно: ділянки крутішої скелі з експозицією, довші драбини й скоби.
- C, складно: крута й дуже крута скеля, ділянки з експозицією й маленькими опорами для ніг.
- D, дуже складно: прямовисна, а часто й нависла скеля, сильна експозиція, скоби далеко одна від одної. Потрібні сильні руки й добра техніка.
- E, надзвичайно складно: здебільшого нависання, яке вимагає граничної сили й міцних нервів. Лише для досвідчених.
Існує й F, але її дали лише кільком екстремальним маршрутам. Спільна таблиця альпійських клубів закінчується на E/F, тож під час планування можна вважати E верхом шкали.
Шкала Hüsler: від K1 до K6
Шкала Hüsler, названа на честь Ойгена Гюслера (Eugen Hüsler), має шість щаблів, від K1 до K6. K означає Klettersteig, так німецькою називають віа феррату. K1 відповідає облаштованій пішохідній стежці, K4 позначає круту ділянку з короткими нависаннями, а K6 дуже круту або навислу скелю, де триматися можна лише за сталевий трос, і це дуже виснажує. У Швейцарії це основна шкала.
Шкали Schall і Hüsler приблизно відповідають одна одній. Таблиця альпійських клубів розподіляє категорії від A до E/F на щаблі від K1 до K6, тож одна літера не збігається точно з одним числом.
Французька й італійська шкали
У Франції віа феррати оцінюють за шестиступеневою альпійською шкалою: F (facile, легко), PD (peu difficile), AD (assez difficile), D (difficile), TD (très difficile) і ED (extrêmement difficile). В Італії користуються схожим, але іншим набором із пʼяти категорій: F, PD (poco difficile), D (difficile), MD (molto difficile) і ED (estrema difficoltà). Обидві шкали додають плюс чи мінус для проміжних щаблів, як у PD+.
Ті самі літери означають на різних шкалах різне. На французькій та італійській шкалах F позначає найлегшу категорію, а D стоїть посередині, тоді як на шкалі Schall F майже не трапляється, а D означає «дуже складно».
Які країни якою шкалою користуються
- Австрія, Південний Тіроль, Трентіно і Словенія: Schall (від A до E)
- Швейцарія: здебільшого Hüsler (від K1 до K6)
- Німеччина: обидві, путівники подають і літери Schall, і числа Hüsler
- Франція: французька шкала (від F до ED)
- Італія: італійська шкала (від F до ED), крім Південного Тіролю і Трентіно
DAV зауважує, що категорії Schall і Hüsler тепер трапляються й на французьких та італійських маршрутах. Віа феррати Чорногорії, зокрема й Пива, мають категорії за шкалою Schall, як-от B чи B/C.
Чого категорія не показує
Кожна шкала оцінює одне найскладніше місце маршруту, тож категорія дає лише приблизне уявлення. Довгий маршрут із одним рухом рівня C і короткий маршрут, що весь проходить на рівні C, можуть мати однакову категорію. Читайте разом із нею опис маршруту і дивіться, наскільки він довгий і де на ньому найважча ділянка.
Що означає B/C на Via Ferrata Piva
Офіційна карта маршруту оцінює кожну частину кільця окремо, і загальна категорія B/C походить від останніх 80 м.
Стежка з тросом, що починається біля мосту, має категорію A, а лісова стежка, яка спускається від неї до річки, B. Ви йдете по землі, корінню й каменю, а трос тягнеться поруч. Тут ви звикаєте перестібати карабіни.
Траверс має категорію B. Він веде назад униз за течією вздовж стіни каньйону, за кілька метрів над річкою, по залізних штирях і скобах, коротких драбинах і сталевих решітках над заводями. Подекуди стіна під вами обривається просто у воду, але рухаєтеся ви здебільшого вбік.
Стіна має категорію B/C. Від річки вона здіймається на 80 м просто вгору світлим вапняком до мосту, і ви піднімаєтеся по залізних скобах, а поруч із ними тягнеться трос. Основну роботу роблять ноги, але знадобиться й трохи сили в руках. Приблизно на висоті 50 м до скелі прикручено сталеву лавку, на яку можна сісти.

Ближче до верху скеля на кілька рухів трохи нависає, і це невелике нависання є найкрутішим місцем маршруту.

Досвід скелелазіння не потрібен, вистачить середньої фізичної підготовки. Учасникам має бути від 12 до 60 років, а їхня вага не може перевищувати 120 кг. Інші віа феррати Чорногорії, від Котора до Проклетіє, ми порівнюємо в статті віа феррата в Чорногорії.
Після маршруту B/C
Після B/C можна переходити до віа феррат категорій C, D і вище. Якщо вам більше хочеться лазити по самій скелі, наступним кроком буде скелелазіння з мотузкою. Для спортивних маршрутів є власна шкала з цифр і літер, як-от 5a чи 6b, яка не має нічого спільного з категоріями віа феррат. У Плужине є скелі з облаштованими маршрутами для спортивного скелелазіння, а наші партнери Adventure Montenegro проводять скелелазіння з гідом на Пиві, зокрема заняття для повних новачків, і видають мотузку, обвʼязку, шолом і скельні туфлі.
Як працюють трос і набір для віа феррати, пояснює стаття що таке віа феррата, а про спорядження йдеться в статті спорядження для віа феррати.